В американському журналі «Infinitive Matrix» вийшло оповідання Яни Дубинянської!

Творчисть Яни Дубинянської вже неодноразово оцінили на різних міжнародних
конкурсах. Вона - лауреат премії "Портал - 2005" за найкращу фантастичну
книгу, видану в Україні. Нещодавно посіла друге місце в одній із номінацій
"Русской премии 2007" за роман "Гаугразский пленник". До того була ще
купа перемог. Сьогодні її талант може оцінити англомовна публіка прочитавши оповідання "Баржу над чорною водою" в американському електронному журналі "Infinitive Matrix".

Розповідає журналістка, письменниця (авторка дванадцяти книг) Яна Дубинянська.

- У квітні 2006-го, коли Україна приймала європейський фестиваль фантастики - Єврокон, до Києва приїжджала відома письменниця і редакторка з США Ейлін Ганн. Вона розповіла багато цікавого про фантастику в Штатах (див. мій матеріал у "Дзеркалі тижня" "Фантастичні шанси на відкриття Америки"). Ейлін - головний редактор мережевого журналу Infinitive Matrix. Він виходить неперіодично, але кожен номер є подією в американській фантастиці. Відбір текстів там дуже суворий.

Я вирішила запропонувати їм своє оповідання "Баржа над чорною водою" - адже там і кохання, і містика-саспенс, і досить струнка фантастична концепція, і людські почуття й трагедії, і українські реалії. Та, звісно, про те, щоб в Америці його прочитали українською чи російською, і мови бути не могло. Надсилати оповідання на розгляд редактора треба вже в перекладі. При цьому поширена думка, що добре перекласти художній текст може тільки автентичний носій мови, тобто американець, до того ж професійний перекладач.

Так от, над цією публікацією попрацювали, і я навіть не знаю, хто більше, троє людей. Ну, зі мною все зрозуміло. Переклала оповідання Світлана Шурма, аспірантка Київського національного лінгвістичного інституту. Звісно, вона не є носієм мови, але знає її дуже добре, і що найголовніше, справді творчо і зацікавлено підійшла до роботи, радилася зі мною, ставила запитання. Тоді я відправила текст Ейлін Ганн, і мені прийшов від неї лист на дві сторінки із редакторськими зауваженнями і побажаннями! Мало хто з наших редакторів отак працює. І ми зі Світланою знову сиділи в кав'ярні, радилися, вносили зміни... До речі, Ейлін Ганн дуже високо оцінила якість перекладу.

Цікаво, що Ейлін запропонувала мені трохи змінити текст задля кращого сприйняття американськими читачами. Якщо в оригіналі дія "Баржі..." відбувається на річці без назви, а героїня, з погляду якої йде оповідь, не має імені, весь час "вона", то в англійському перекладі мене попросили це конкретизувати. Річка - Дніпро, героїня - Марина. Американцям так зрозуміліше. А анотація оповідання в журналі така: Love and obsession in Kyiv.

Українську ж версію оповідання "Баржа над чорною водою" можна прочитати у збірці "Корабель жінок" (видавництво "Нора-Друк").
Може Яні Дубинянській під силу відкрити Америку, а потім Америці відкрити нас.

Марина Новікова.
31.07.08